The Hellenic World in 550 BC, before the rise of Alexander the Great

 

The Hellenic World in 550 BC, before the rise of Alexander the Great.

The Nine Greek Muses

 

The Goddess Athena

 The Goddess Athena.

In Greek mythology, the goddess Athena was the goddess of wisdom, the olive tree, strategy, war, and the arts.

Athena was Zeus’s favorite daughter. Her mother was Metis, Zeus’s first wife.

 Dimitrios Biskinis (1891-1947)

Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena

 

Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena. Created for the Vienna Secession. Lithograph w/ gold print on paper, 1898. Image: Leopold Museum, Vienna.

Athena by Dimitrios Biskinis (Greek, c.1891–1947)

 

Жирар Одран: Пропорции человеческого тела: измеренные по самым прекрасным фигурам античности

 

иллюстрации Нормана Линдсея для английского издания «Лисистраты»

 иллюстрации Нормана Линдсея для английского издания «Лисистраты»

Minoan Queen

 

Venere Callipigia, Afrodite Callipigia, Калліпіга / Leda, the mother of Helen of Troy, and her perfect ass

Калліпіга (від грец. καλλίπυγος, що буквально означає «прекраснозада») — це один із найвідоміших епітетів давньогрецької богині кохання та краси Афродити (Венери). У Стародавній Греції та Римі пишні стегна та сідниці вважалися еталоном жіночої краси.

Цей термін найчастіше асоціюється з відомою античною мармуровою статуєю — Венерою Калліпігою.

Походження образу: Вважається, що римська мармурова статуя є копією втраченої давньогрецької бронзової скульптури. За легендою, вона була створена на честь двох сестер із Сіракуз (Сицилія), які змагалися за те, у кого з них красивіші форми.

Оригінал: Найвідоміша збережена антична статуя датується приблизно I або II століттям н.е. 

У 2026 році вона експонується в Національному археологічному музеї Неаполя, Італія.

Композиція: Скульптура зображує богиню, яка грайливо підняла туніку, щоб милуватися своїм відображенням і розкішними формами у дзеркалі чи воді.

Поширення: У XVIII–XIX століттях образ став дуже популярним. Мармурові копії статуї прикрашають багато європейських парків та палаців, зокрема відому скульптуру можна побачити у парку Павловська.

Також у сучасному контексті цей термін може вживатися як жартівлива чи літературна назва розкішних жіночих сідниць.

О, Калліпіго, ніжна серед луків,
Що ходиш легко, мов подих весни,
Твоя краса — не в холоді мармуру,
А в русі живого, теплого тіла.

Там, де струмки торкаються каміння,
І трави хиляться під вітром,
Ти ступаєш — і сама земля
Радіє ритму твоїх кроків.

Не лише обличчя дарує чарівність,
Не лише очі полонять серця,
А гармонія тіла, як спів ліри,
Зачаровує тих, хто дивиться.

О, форма, що рухається, мов хвиля,
О, краса, що не знає сорому,
Бо в ній — закон природи,
І таємниця радості буття.

Німфи ідуть за тобою сміючись,
І навіть сатири стихають на мить,
Коли твоя постать зникає між деревами,
Як сонячний промінь у листі.

Ти вчиш людей не відвертати погляду,
А бачити красу без страху,
Бо тіло — не тінь і не гріх,
А дар, що співає у світлі.

О, Калліпіго, прийми цей гімн,
Не як лестощі, а як правду:
Краса — це рух, це життя, це радість,
Що не ховається від світу.

Хай сміх твій лунає серед долин,
Хай крок твій буде як ритм танцю,
Щоб навіть серйозні серця
Навчилися легкості й світлу.

Слава тобі, німфо веселої форми,
Що даруєш світові гармонію.
Бо там, де є краса без страху,
Там живе і свобода душі.

О Калліпіго - Прекраснозада!
О Калліпіго - Прекраснозада!..

Leda, the mother of Helen of Troy, and her perfect ass.

Ritual dance in honour of Aphrodite

Фридрих Ницше: Надо обновить идею эллинизма

"... Надо обновить идею эллинизма, так как мы пользуемся ложными общими данными... Я наконец понял, что говорил Шопенгауэр об университетской философии. В этой среде неприемлема никакая радикальная истина, в ней не может зародиться никакая революционная мысль. Мы сбросим с себя это иго...Мы образуем тогда новую греческую академию... Мы будем там учителями друг друга... Будем работать и услаждать друг другу жизнь и только таким образом мы сможем создать общество... Разве мы не в силах создать новую форму Академии?.. Надо окутать музыку духом Средиземного моря, а также и наши вкусы, наши желания..." 

(Фридрих Ницше; цит. за: Галеви Д. "Жизнь Фридриха Ницше", Рига, 1991, с.57-58, 65, 71-72, 228).