"К Аресу" (из "Гомеровских гимнов", VII-VI века до н.э.)

 "К Аресу" (из "Гомеровских гимнов", VII-VI века до н.э.):

"Apec, сверхмощный боец, колесниц тягота, златошлемный,
Смелый оплот городов, щитоносный, медянооружный,
Сильный рукой и копьём, неустанный, защита Олимпа,
Многосчастливой Победы родитель, помощник Фемиды,
Грозный тиран для врагов, предводитель мужей справедливых,
Мужества царь скиптроносный, скользящий стезей огнезарной
Меж семипутных светил по эфиру, где вечно коней ты
Огненных гонишь своих по небесному третьему кругу!
Слух преклони, наш помощник, дарующий смелую юность,
Жизнь освещающий нам с высоты озарением кротким,
Ниспосылающий доблесть Аресову. Если бы мог я
Горькое зло от моей отогнать головы, незаметно
Разумом натиск обманный души укротить и упрочить
Сызнова острую силу в груди, чтоб меня побуждала
В бой леденящий вступить. Ниспошли же, блаженный, мне смелость.
Сень надо мной сохрани неколеблемых мирных законов,
И да избегну насильственных Кер и схватки с врагами!"

Гімни Тімноса Лікостомона (Tymnos Lykostomon, Τύμνος Λυκοστομον)

Хайре Фос, Хайре Зое,

Хайре Нус, Хайре Косме

(Χαῖρε "вітай, будь у благодаті, будь у світлі", Φῶς - світло, Ζωή - життя, Νοῦς - розум, Κόσμος - всесвіт)

Гімн богині Гері та її птахові - Павичу

О, Геро велика, царице Олімпу,
Золототронна, сувора, вічна мати,
Охороннице клятв і священного шлюбу,
Ти — закон, що ніхто не посмів порушити.

У вінці із хмар ти над світом постаєш,
Твій погляд — мов грім, твій присуд — мов доля.
Перед тобою схиляються боги й смертні,
І навіть Зевс шанує волю твою.

Поруч із тобою — павич багатоокий,
Живий небосхил на розкритих крилах.
У кожній пір'їні — пам’ять і пильність,
Сто очей Аргуса дивляться крізь міф.

Він крокує гордо, мов стяг величі,
Розгорнувши хвіст колесом небесної краси.
Він — знак царської, строгої гармонії,
Віддзеркалення твоєї висоти.

О, Геро, бережи нас у союзах і клятвах,
У силі обіцянок, у честі й труді.
Навчи нас стояти, не гнутись намарно,
І бути вірними — світу, собі і долі.

Хай лунає цей гімн під склепінням неба,
Хай несе його павич крізь віки:
Слава Гері — владарці Олімпу,
Непохитній, як вічність сама.

https://suno.com/s/HIzGIZsdsq8gXiYi

https://suno.com/s/LIYdjUtc82YwAv2q

Гимн богині Афіні і її птиці - Сові

О, Афіно Паллада, світло розуму чистого,
Народжена з думки, зі шолома — закон,
Ти — спис, що не знає сліпого насильства,
Ти — мудрість, що бачить і день, і нічний схил.

Діва війни без шаленства і гніву,
Ти вчиш перемагати не силою рук,
А ясністю думки, порядком і мірою,
Де кожен удар — це зважений рух.

Поруч з тобою — сова нічна,
Безшумне крило над тишею дум.
Її очі — колодязі істини давньої,
Вони бачать те, що приховує шум.

В темряві світу вона не сліпа,
Бо знання народжується в тиші.
Сова — не страх, а спокійний суд,
Що відділяє істинне від зайвого й нижчого.

О, Афіно, наставнице міст і героїв,
Захиснице законів, ремесел, наук,
Навчи нас мислити перед ударом,
І тримати свій розум, мов добре напружений лук.

Хай цей гімн лунає крізь простір і  час,
Під зірками, де пам’ять жива:
Слава Афіні, богині мудрості вічної,
І сові — її знаку ясного розуму.

https://suno.com/s/7DqhebCxIYxYTryb

https://suno.com/s/Wm1O2ZWrtFLuwoqA

Орфический гимн КРОНОСУ / Orphic Hymn to KRONOS / Ορφικός Ύμνος στον ΚΡΟΝΟ

КРОНОСА РОСНЫЙ ЛАДАН

Благословенье вечного огня, отец богов и смертных прародитель,
Титан всесильный, чистоту храня, о храбрый, многомудрый небожитель,
Всё разрушаешь вмиг и в тот же час все возвращаешь выросшим обратно.
Мирские цепи держишь ты для нас и космос сохраняешь аккуратно.
О Кронос, ты отеческий Эон, небесного Урана порожденье
Богини Геи молодой бутон, ты слышишь мифов стройное сложенье.
Всезнающий создатель Прометея, божественного сонма воспитатель,
Сиятельный супруг богини Реи, людского рода ласковый создатель.
Услышь, о многомудрый повелитель, священных ритуалов песнопенье
И, жизни полнокровной управитель, счастливое пошли нам завершенье!

(«Гимны Орфея», перевод Е. Дайс)

Blessing of the eternal fire, father of gods and progenitor of mortals,
Almighty Titan, preserving purity, O brave, all-wise celestial,
You destroy everything in an instant and at the same hour return everything back to the grown ones.
You hold the worldly chains for us and carefully preserve the cosmos.
O Kronos, you are the fatherly Aeon, the offspring of the heavenly Uranus
Young bud of the goddess Gaia, you hear the harmonious composition of myths.
All-knowing creator of Prometheus, educator of the divine host,
Radiant spouse of the goddess Rhea, affectionate creator of the human race.
Hear, O all-wise ruler, the chant of sacred rituals
And, ruler of full-blooded life, send us a happy conclusion!

Ευλογία του αιώνιου πυρός, πατέρα των θεών και προπάτορα των θνητών,

Παντοδύναμε Τιτάνε, που διατηρείς την αγνότητα, ω γενναίο, πάνσοφε ουράνιε,

Καταστρέφεις τα πάντα σε μια στιγμή και την ίδια ώρα επιστρέφεις τα πάντα πίσω στους ενήλικες.

Κρατάς τις κοσμικές αλυσίδες για εμάς και διατηρείς προσεκτικά τον κόσμο.

Ω Κρόνο, είσαι ο πατρικός Αιώνας, ο απόγονος του ουράνιου Ουρανού

Νεαρό μπουμπούκι της θεάς Γαίας, ακούς την αρμονική σύνθεση των μύθων.

Παντογνώστη δημιουργέ του Προμηθέα, παιδαγωγέ της θεϊκής στρατιάς,

Ακτινοβόλο σύζυγο της θεάς Ρέας, στοργική δημιουργέ του ανθρώπινου γένους.

Άκου, ω πάνσοφε ηγεμόνα, τον ύμνο των ιερών τελετουργιών

Και, ηγεμόνα της αγνής ζωής, στείλε μας ένα ευτυχισμένο τέλος!

Геката, когда я сомневаюсь...

Геката, когда я сомневаюсь,
Покажи мне мою силу;
Когда я ошибаюсь,
Покажи мне правильный путь;
Освети перекрестки передо мной,
Чтобы мог я видеть мой путь.
Королева Переходов,
Хранительница Дверей,
Геката, благослови мои странствия,
Чрез тьму и рассвет, свет и закат.
Помоги мне привести к равновесию силы внутри меня самого —
Свет и Тьму, низменное и высокое.
Как и монета, не могущая иметь лишь одну сторону,
Я не цел, когда одно без другого.

Автор не известен, приписывается древнегреческому культу Гекаты (пер. Лукреция)

To Artemis : Гомеровский гимн к Артемиде

Εἲς Ἄρτεμιν

Ἄρτεμιν ὕμνει, Μοῦσα, κασιγνήτην Ἑκάτοιο.
παρθένον ἰοχέαιραν, ὁμότροφον Ἀπόλλωνος,
ἥθ᾽ ἵππους ἄρσασα βαθυσχοίνοιο Μέλητος
ῥίμφα διὰ Σμύρνης παγχρύσεον ἅρμα διώκει
ἐς Κλάρον ἀμπελόεσσαν, ὅθ᾽ ἀργυρότοξος Ἀπόλλων
5ἧσται μιμνάζων ἑκατηβόλον ἰοχέαιραν.
καὶ σὺ μὲν οὕτω χαῖρε θεαί θ᾽ ἅμα πᾶσαι ἀοιδῇ:
αὐτὰρ ἐγώ σε πρῶτα καὶ ἐκ σέθεν ἄρχομ᾽ ἀείδειν,
σεῦ δ᾽ ἐγὼ ἀρξάμενος μεταβήσομαι ἄλλον ἐς ὕμνον.

To Artemis

[1] Muse, sing of Artemis, sister of the Far-shooter, the virgin who delights in arrows, who was fostered with Apollo. She waters her horses from Meles deep in reeds, and swiftly drives her all-golden chariot through Smyrna [5] to vine-clad Claros where Apollo, god of the silver bow, sits waiting for the far-shooting goddess who delights in arrows.
And so hail to you, Artemis, in my song and to all goddesses as well. Of you first I sing and with you I begin; now that I have begun with you, I will turn to another song.


гимн IX. К  АРТЕМИДЕ

Муза, воспой Артемиду, родную сестру Дальновержца,
Стрелолюбивую деву, совместно взращенную с Фебом.
Поит она лошадей в тростниках высоких Мелита
И через Смирну несется в своей всезлатой колеснице
В Кларос, богатый лозами, - туда, где сидит, дожидаясь 

Стрелолюбивой сестры-дальновержицы, Феб сребролукий.

Радуйся ж песне и ты, и с тобой все другие богини!
Первая песня - тебе, с тебя свою песнь начинаю.
Славу ж воздавши тебе, приступаю к другому я гимну.

Перевод В. Вересаева
Античные гимны / Сост., общ. ред. А. А. Тахо-Годи. – М.: Изд. МГУ, 1988. – 363 с. - с. 114.