Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena

 

Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena. Created for the Vienna Secession. Lithograph w/ gold print on paper, 1898. Image: Leopold Museum, Vienna.

Athena by Dimitrios Biskinis (Greek, c.1891–1947)

 

Жирар Одран: Пропорции человеческого тела: измеренные по самым прекрасным фигурам античности

 

иллюстрации Нормана Линдсея для английского издания «Лисистраты»

 иллюстрации Нормана Линдсея для английского издания «Лисистраты»

Minoan Queen

 

Venere Callipigia, Afrodite Callipigia, Калліпіга / Leda, the mother of Helen of Troy, and her perfect ass

Калліпіга (від грец. καλλίπυγος, що буквально означає «прекраснозада») — це один із найвідоміших епітетів давньогрецької богині кохання та краси Афродити (Венери). У Стародавній Греції та Римі пишні стегна та сідниці вважалися еталоном жіночої краси.

Цей термін найчастіше асоціюється з відомою античною мармуровою статуєю — Венерою Калліпігою.

Походження образу: Вважається, що римська мармурова статуя є копією втраченої давньогрецької бронзової скульптури. За легендою, вона була створена на честь двох сестер із Сіракуз (Сицилія), які змагалися за те, у кого з них красивіші форми.

Оригінал: Найвідоміша збережена антична статуя датується приблизно I або II століттям н.е. 

У 2026 році вона експонується в Національному археологічному музеї Неаполя, Італія.

Композиція: Скульптура зображує богиню, яка грайливо підняла туніку, щоб милуватися своїм відображенням і розкішними формами у дзеркалі чи воді.

Поширення: У XVIII–XIX століттях образ став дуже популярним. Мармурові копії статуї прикрашають багато європейських парків та палаців, зокрема відому скульптуру можна побачити у парку Павловська.

Також у сучасному контексті цей термін може вживатися як жартівлива чи літературна назва розкішних жіночих сідниць.

О, Калліпіго, ніжна серед луків,
Що ходиш легко, мов подих весни,
Твоя краса — не в холоді мармуру,
А в русі живого, теплого тіла.

Там, де струмки торкаються каміння,
І трави хиляться під вітром,
Ти ступаєш — і сама земля
Радіє ритму твоїх кроків.

Не лише обличчя дарує чарівність,
Не лише очі полонять серця,
А гармонія тіла, як спів ліри,
Зачаровує тих, хто дивиться.

О, форма, що рухається, мов хвиля,
О, краса, що не знає сорому,
Бо в ній — закон природи,
І таємниця радості буття.

Німфи ідуть за тобою сміючись,
І навіть сатири стихають на мить,
Коли твоя постать зникає між деревами,
Як сонячний промінь у листі.

Ти вчиш людей не відвертати погляду,
А бачити красу без страху,
Бо тіло — не тінь і не гріх,
А дар, що співає у світлі.

О, Калліпіго, прийми цей гімн,
Не як лестощі, а як правду:
Краса — це рух, це життя, це радість,
Що не ховається від світу.

Хай сміх твій лунає серед долин,
Хай крок твій буде як ритм танцю,
Щоб навіть серйозні серця
Навчилися легкості й світлу.

Слава тобі, німфо веселої форми,
Що даруєш світові гармонію.
Бо там, де є краса без страху,
Там живе і свобода душі.

О Калліпіго - Прекраснозада!
О Калліпіго - Прекраснозада!..

Leda, the mother of Helen of Troy, and her perfect ass.

Ritual dance in honour of Aphrodite

Фридрих Ницше: Надо обновить идею эллинизма

"... Надо обновить идею эллинизма, так как мы пользуемся ложными общими данными... Я наконец понял, что говорил Шопенгауэр об университетской философии. В этой среде неприемлема никакая радикальная истина, в ней не может зародиться никакая революционная мысль. Мы сбросим с себя это иго...Мы образуем тогда новую греческую академию... Мы будем там учителями друг друга... Будем работать и услаждать друг другу жизнь и только таким образом мы сможем создать общество... Разве мы не в силах создать новую форму Академии?.. Надо окутать музыку духом Средиземного моря, а также и наши вкусы, наши желания..." 

(Фридрих Ницше; цит. за: Галеви Д. "Жизнь Фридриха Ницше", Рига, 1991, с.57-58, 65, 71-72, 228).

Босфор

 "...А там, де Босфор, де руїни, 
де вітер стогнав у блакиті, 
я бачу красу України, 
у золоті й мармурі вдітій" 

(Ліна Костенко, "Берестечко")

AVE!

 AVE IVPPITER OPTIMVS MAXIMVS!

AVE MARS PATER!

AVE VESTA MATER!

AVE IANVS QVIRINVS!

AVE BELLONA PRONVBA!

AVE SOL INVICTVS!

AVE ROMA VICTRIX!

21 апреля — день, когда Рим празднует своё рождение, тысячелетняя история, которая и сегодня продолжает говорить с миром через силу своей идентичности.  

Рим был колыбелью Западной цивилизации, это музей под открытым небом, это культура и память, наследие, которое продолжает вдохновлять настоящее. Это столица нашей чудесной Италии.  

С праздником, Рим, Вечный Город!

New Centre for Hellenic Culture

 The Centre for Hellenic Culture

Bridging the Ages: From Homer to Byzantine Grandeur

https://mq.academia.edu/EvaAnagnostouLaoutides

Hellenic Civilisation in 550 BC

 

Илья Лазаренко: Пантера Диониса

Ровно пять лет назад я эмигрировал на Кипр и ни мгновения об этом не пожалел, слава Дионису. С большим интересом наблюдая за исторической родиной, я фиксирую реализацию всех своих прогнозов. 

А ведь я всегда любил Восточное Средиземноморье, древнюю Элладу, и вот неожиданно для себя погрузился в эту природу, космос. Это странно. 

В 2002 году написал стихотворение даже во славу местных богов заочно. 

Пантера

Где жёсткие листья растут средь камней,
Где звонкие воды питают ручей -
Как желты глаза твои, о пантера!

Где в пляске сатиры собрались гурьбой,
Где толпы менад восклицают "эвой!" -
Как гибок стан твой, о пантера!

Где Бог Опьянённый Вакх Бассарей
С собой увлекает безумных людей -
Как ловок прыжок твой, о пантера!

Где оргия верных, увитых плющом,
Им кажется дивным и красочным сном -
Как чёрен шёлк твой, о пантера!

Где тёплые волны на берег бегут,
Где хоры цикад о Загрее поют -
Как беспощаден взгляд твой, о пантера!

Гімни Тімноса Лікостомона (Tymnos Lykostomon, Τύμνος Λυκοστομον)

Хайре Фос, Хайре Зое,

Хайре Нус, Хайре Косме

(Χαῖρε "вітай, будь у благодаті, будь у світлі", Φῶς - світло, Ζωή - життя, Νοῦς - розум, Κόσμος - всесвіт)

Гімн богині Гері та її птахові - Павичу

О, Геро велика, царице Олімпу,
Золототронна, сувора, вічна мати,
Охороннице клятв і священного шлюбу,
Ти — закон, що ніхто не посмів порушити.

У вінці із хмар ти над світом постаєш,
Твій погляд — мов грім, твій присуд — мов доля.
Перед тобою схиляються боги й смертні,
І навіть Зевс шанує волю твою.

Поруч із тобою — павич багатоокий,
Живий небосхил на розкритих крилах.
У кожній пір'їні — пам’ять і пильність,
Сто очей Аргуса дивляться крізь міф.

Він крокує гордо, мов стяг величі,
Розгорнувши хвіст колесом небесної краси.
Він — знак царської, строгої гармонії,
Віддзеркалення твоєї висоти.

О, Геро, бережи нас у союзах і клятвах,
У силі обіцянок, у честі й труді.
Навчи нас стояти, не гнутись намарно,
І бути вірними — світу, собі і долі.

Хай лунає цей гімн під склепінням неба,
Хай несе його павич крізь віки:
Слава Гері — владарці Олімпу,
Непохитній, як вічність сама.

https://suno.com/s/HIzGIZsdsq8gXiYi

https://suno.com/s/LIYdjUtc82YwAv2q

Гимн богині Афіні і її птиці - Сові

О, Афіно Паллада, світло розуму чистого,
Народжена з думки, зі шолома — закон,
Ти — спис, що не знає сліпого насильства,
Ти — мудрість, що бачить і день, і нічний схил.

Діва війни без шаленства і гніву,
Ти вчиш перемагати не силою рук,
А ясністю думки, порядком і мірою,
Де кожен удар — це зважений рух.

Поруч з тобою — сова нічна,
Безшумне крило над тишею дум.
Її очі — колодязі істини давньої,
Вони бачать те, що приховує шум.

В темряві світу вона не сліпа,
Бо знання народжується в тиші.
Сова — не страх, а спокійний суд,
Що відділяє істинне від зайвого й нижчого.

О, Афіно, наставнице міст і героїв,
Захиснице законів, ремесел, наук,
Навчи нас мислити перед ударом,
І тримати свій розум, мов добре напружений лук.

Хай цей гімн лунає крізь простір і  час,
Під зірками, де пам’ять жива:
Слава Афіні, богині мудрості вічної,
І сові — її знаку ясного розуму.

https://suno.com/s/7DqhebCxIYxYTryb

https://suno.com/s/Wm1O2ZWrtFLuwoqA

Which is your favorite monument in Greece?