Нова Кекропія / Новая Кекропия / New Cecropia / Νέα Κεκροπία
Теменос Нового Еллінізму / Теменос Нового Эллинизма / The Temenos of New Hellenism / Το Τέμενος του Νέου Ελληνισμού
Поиск по этому блогу / Reserch
Важливе для прочитання / Важное к прочтению
- *Владимир Емельянов: У цивилизации только один путь - вавилоно-греческий >>>
- *Гимны Орфея (в новых переводах Кати Дайс) >>>
- *Гімни Тімноса Лікостомона (Tymnos Lykostomon, Τύμνος Λυκοστομον) >>>
- *Греческие скульптуры дышат такой высотой и величием, что требуют благоговения >>>
- *Гуманный зевсизм >>>
- *Кара Трейс ("Кора Фракийская") во время медитации богам Кобола - Артемиде и Аполлону (сериал "Звёздный крейсер Галактика") >>>
- *Крито-индийская культура в цивилизационной концепции Ивана Ефремова >>>
- *Круг последний настал по вещанью пророчицы Кумской >>>
- *Натэлла Сперанская: Эллинство как примирение Востока и Запада >>>
- *Олег Гуцуляк: Концепція Альбера Камю про цивілізацію Середземноморського духу і концепт України як її Чорноморської "затоки" / Albert Camus's concept of the civilization of the Mediterranean spirit and the concept of Ukraine as its Black Sea "bay" >>>
- *Феномен и значение греческой цивилизации >>>
- *Шариф Шукуров: Александр Македонский и начала современного мира >>>
- *Шариф Шукуров: Ксенофилия >>>
- *Johann Herder on Ukraine as a new Hellas >>>
- *Olena Semenyaka: Why Glaukopis, Why Athena? >>>
20.05.2026
The Goddess Athena
The Goddess Athena.
In Greek mythology, the goddess Athena was the goddess of wisdom, the olive tree, strategy, war, and the arts.
Athena was Zeus’s favorite daughter. Her mother was Metis, Zeus’s first wife.
Dimitrios Biskinis (1891-1947)
18.05.2026
Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena
Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena. Created for the Vienna Secession. Lithograph w/ gold print on paper, 1898. Image: Leopold Museum, Vienna.
15.05.2026
Venere Callipigia, Afrodite Callipigia, Калліпіга / Leda, the mother of Helen of Troy, and her perfect ass
Калліпіга (від грец. καλλίπυγος, що буквально означає «прекраснозада») — це один із найвідоміших епітетів давньогрецької богині кохання та краси Афродити (Венери). У Стародавній Греції та Римі пишні стегна та сідниці вважалися еталоном жіночої краси.
Цей термін найчастіше асоціюється з відомою античною мармуровою статуєю — Венерою Калліпігою.
Походження образу: Вважається, що римська мармурова статуя є копією втраченої давньогрецької бронзової скульптури. За легендою, вона була створена на честь двох сестер із Сіракуз (Сицилія), які змагалися за те, у кого з них красивіші форми.
Оригінал: Найвідоміша збережена антична статуя датується приблизно I або II століттям н.е.
У 2026 році вона експонується в Національному археологічному музеї Неаполя, Італія.
Композиція: Скульптура зображує богиню, яка грайливо підняла туніку, щоб милуватися своїм відображенням і розкішними формами у дзеркалі чи воді.
Поширення: У XVIII–XIX століттях образ став дуже популярним. Мармурові копії статуї прикрашають багато європейських парків та палаців, зокрема відому скульптуру можна побачити у парку Павловська.
Також у сучасному контексті цей термін може вживатися як жартівлива чи літературна назва розкішних жіночих сідниць.
Що ходиш легко, мов подих весни,
Твоя краса — не в холоді мармуру,
А в русі живого, теплого тіла.
Там, де струмки торкаються каміння,
І трави хиляться під вітром,
Ти ступаєш — і сама земля
Радіє ритму твоїх кроків.
Не лише обличчя дарує чарівність,
Не лише очі полонять серця,
А гармонія тіла, як спів ліри,
Зачаровує тих, хто дивиться.
О, форма, що рухається, мов хвиля,
О, краса, що не знає сорому,
Бо в ній — закон природи,
І таємниця радості буття.
Німфи ідуть за тобою сміючись,
І навіть сатири стихають на мить,
Коли твоя постать зникає між деревами,
Як сонячний промінь у листі.
Ти вчиш людей не відвертати погляду,
А бачити красу без страху,
Бо тіло — не тінь і не гріх,
А дар, що співає у світлі.
О, Калліпіго, прийми цей гімн,
Не як лестощі, а як правду:
Краса — це рух, це життя, це радість,
Що не ховається від світу.
Хай сміх твій лунає серед долин,
Хай крок твій буде як ритм танцю,
Щоб навіть серйозні серця
Навчилися легкості й світлу.
Слава тобі, німфо веселої форми,
Що даруєш світові гармонію.
Бо там, де є краса без страху,
Там живе і свобода душі.
О Калліпіго - Прекраснозада!
О Калліпіго - Прекраснозада!..
02.05.2026
Фридрих Ницше: Надо обновить идею эллинизма
28.04.2026
Босфор
"...А там, де Босфор, де руїни,
де вітер стогнав у блакиті,
я бачу красу України,
у золоті й мармурі вдітій"
(Ліна Костенко, "Берестечко")
21.04.2026
AVE!
AVE MARS PATER!
AVE VESTA MATER!
AVE IANVS QVIRINVS!
AVE BELLONA PRONVBA!
AVE SOL INVICTVS!
AVE ROMA VICTRIX!
21 апреля — день, когда Рим празднует своё рождение, тысячелетняя история, которая и сегодня продолжает говорить с миром через силу своей идентичности.
Рим был колыбелью Западной цивилизации, это музей под открытым небом, это культура и память, наследие, которое продолжает вдохновлять настоящее. Это столица нашей чудесной Италии.
С праздником, Рим, Вечный Город!
06.04.2026
New Centre for Hellenic Culture
The Centre for Hellenic Culture
Bridging the Ages: From Homer to Byzantine Grandeur
28.03.2026
26.03.2026
Илья Лазаренко: Пантера Диониса
А ведь я всегда любил Восточное Средиземноморье, древнюю Элладу, и вот неожиданно для себя погрузился в эту природу, космос. Это странно.
В 2002 году написал стихотворение даже во славу местных богов заочно.
Где жёсткие листья растут средь камней,
Где звонкие воды питают ручей -
Как желты глаза твои, о пантера!
Где в пляске сатиры собрались гурьбой,
Где толпы менад восклицают "эвой!" -
Как гибок стан твой, о пантера!
Где Бог Опьянённый Вакх Бассарей
С собой увлекает безумных людей -
Как ловок прыжок твой, о пантера!
Где оргия верных, увитых плющом,
Им кажется дивным и красочным сном -
Как чёрен шёлк твой, о пантера!
Где тёплые волны на берег бегут,
Где хоры цикад о Загрее поют -
Как беспощаден взгляд твой, о пантера!
(Фридрих Ницше; цит. за: Галеви Д. "Жизнь Фридриха Ницше", Рига, 1991, с.57-58, 65, 71-72, 228).




