Apollo and Dionysus

 

Олексій Дудченко: Майже міфічне походження греків: що приховує прадавня ДНК

 ​Палеогенетичний аналіз пов'язав сучасних еллінів зі славетними мікенцями та мінойцями, підтвердивши їхню глибоку автохтонність на теренах Егейського регіону. ​Ще за часів Гомера греки ідеалізували своїх мікенських «предків» в епічних поемах та класичних трагедіях, що прославляли подвиги Одіссея, царя Агамемнона та інших героїв, які то здобували прихильність олімпійських богів, то накликали на себе їхній гнів. Хоча ці літературні образи частково належали до царини художньої вигадки, вчені протягом століть палко сперечалися: чи походять сучасні греки від реальних мікенців, які створили блискучу цивілізацію, що панувала на материковій Греції та в акваторії Егейського моря приблизно з 1600 по 1200 рр. до н. е., чи прадавні мікенці безслідно зникли з цього регіону?

​Нині ж аналіз давньої ДНК переконливо свідчить: сучасні жителі Греції дійсно є генетичними нащадками мікенців, маючи лише незначну частку домішок від пізніших міграційних хвиль. До того ж, як показує дослідження, самі мікенці були тісно споріднені з більш ранніми мінойцями, представниками ще однієї великої цивілізації, яка процвітала на острові Крит із 2600 по 1400 рр. до н. е. і отримала свою назву на честь міфічного царя Міноса. ​​Матеріалом для виділення прадавньої ДНК слугували зуби 19 індивідів. Серед них:

​10 мінойців із острова Крит, які жили в період від 2900 до 1700 рр. до н. е.; ​4 мікенці з археологічних розкопок у Мікенах та інших некрополів материкової Греції (1700–1200 рр. до н. е.); ​5 представників інших ранніх землеробських культур або культур бронзової доби (5400–1340 рр. до н. е.) із територій Греції та Туреччини. ​

Шляхом порівняння 1,2 мільйона нуклеотидних послідовностей («літер» генетичного коду) цих геномів із ДНК 334 інших стародавніх людей з усього світу та 30 сучасних греків, дослідники змогли детально реконструювати карту їхніх родинних зв'язків.

​Як повідомляє міжнародна команда науковців на сторінках журналу Nature, прадавні мікенці та мінойці виявилися найближчими генетичними родичами. Обидві групи близько трьох чвертей свого генофонду успадкували від перших землеробів, які населяли Грецію та південно-західну Анатолію (територія сучасної Туреччини). Крім того, обидві культури перейняли частину ДНК від популяцій зі східного Кавказу (близько сучасного Ірану). Це вказує на ранню міграційну хвилю зі сходу, яка відбулася вже після того, як перші фермери осіли на цих землях, але ще до еволюційного розгалуження мікенців та мінойців.

​​Проте мікенці мали одну принципову генетичну відмінність. Вони несли в собі від 4% до 16% ДНК північних предків, які прийшли зі Східної Європи або Сибіру. ​«Це свідчить про те, що друга хвиля мігрантів із євразійського степу дісталася материкової Греції через Східну Європу або Вірменію, проте так і не досягла Криту», - пояснює Йосиф Лазарідіс, популяційний генетик із Гарвардського університету та один із керівників дослідження. 

Цілком очікувано, що мінойці та мікенці мали значну зовнішню схожість: художники обох культур зображували на фресках та кераміці темноволосих і карооких людей. Проте вони розмовляли й писали абсолютно різними мовами. Мікенці були набагато войовничішими, їхнє мистецтво рясніло списами та батальними сюжетами, тоді як мінойські пам'ятки майже не мають ознак мілітаризму. До речі, через використання мінойцями ієрогліфічного письма деякі археологи вважали їх нащадками єгиптян, проте генетичний аналіз повністю спростував цю гіпотезу. 

​Коли дослідники порівняли ДНК сучасних греків із геномом стародавніх мікенців, вони зафіксували вражаючу генетичну спадкоємність. Сучасні греки мають майже ідентичні пропорції тих самих предкових джерел, що й мікенці, хоча й успадкували трохи менше маркерів від давніх анатолійських землеробів і дещо більше від представників пізніших міграційних хвиль. ​«Така неперервність між мікенцями та сучасними людьми видається особливо разючою, якщо зважити на те, що Егейський регіон протягом тисячоліть був бурхливим перехрестям цивілізацій», - наголошує співавтор праці Георгіос Стаматояннопулос з Університету Вашингтона в Сіетлі.

​Це доводить, що засадничі компоненти грецького етногенезу сформувалися ще в добу бронзи, коли міграція найперших землеробів з Анатолії заклала генетичну матрицю не лише для греків, а й, за великим рахунком, для більшості європейських народів.

​«Експансія землеробських популяцій стала тим вирішальним моментом, коли базові елементи майбутнього грецького населення вже були інтегровані в регіон», – підсумовує британський археолог Колін Ренфрю з Кембриджського університету, який не брав участі в дослідженні.

​Окрім іншого, ці результати демонструють, що виділення якісної прадавньої ДНК можливе навіть у спекотному й сухому кліматі Східного Середземномор'я. Тепер науковці сподіваються реконструювати геном інших загадкових народів – наприклад, хетів, які прийшли до Анатолії до 2000 р. до н. е. і могли стати джерелом кавказького генетичного компонента в мікенців, а також принести в регіон ранні індоєвропейські мови.

Artemis and Apollo

 

Delphi - Greece, 1956

Delphi - Greece, 1956

 Lionel Kazan for Elle

The Greek origins of the Crescent and Star

The Greek origins of the Crescent and Star.

Нова реконструкція найстарішого збереженого зображення Александра Македонського, написаного у 336 році до нашої ери, коли йому було 20 років.

 Нова реконструкція найстарішого збереженого зображення Александра Македонського, написаного у 336 році до нашої ери, коли йому було 20 років. 

У проекті ReVis використано передові методи сканування для відновлення фрески з зображенням полювання на фасаді гробниці батька Александра, Філіпа II, з підвищеною точністю.

HELLENIC

 

𝐂𝐨𝐧𝐬𝐭𝐚𝐧𝐭𝐢𝐧𝐞 𝐗𝐈 𝐃𝐫𝐚𝐠𝐚𝐬𝐞𝐬 𝐏𝐚𝐥𝐚𝐢𝐨𝐥𝐨𝐠𝐨𝐬 “𝑬𝒎𝒑𝒆𝒓𝒐𝒓 𝒂𝒏𝒅 𝑨𝒖𝒕𝒐𝒄𝒓𝒂𝒕 𝒐𝒇 𝒕𝒉𝒆 𝑹𝒐𝒎𝒂𝒏𝒔” (8/2/1404 - 29/5/1453)

𝐂𝐨𝐧𝐬𝐭𝐚𝐧𝐭𝐢𝐧𝐞 𝐗𝐈 𝐃𝐫𝐚𝐠𝐚𝐬𝐞𝐬 𝐏𝐚𝐥𝐚𝐢𝐨𝐥𝐨𝐠𝐨𝐬

“𝑬𝒎𝒑𝒆𝒓𝒐𝒓 𝒂𝒏𝒅 𝑨𝒖𝒕𝒐𝒄𝒓𝒂𝒕 𝒐𝒇 𝒕𝒉𝒆 𝑹𝒐𝒎𝒂𝒏𝒔”

(8/2/1404 - 29/5/1453)

Centre for Hellenic Culture

 Exciting news! A new website for the Centre for Hellenic Culture.

We are committed to providing you with an improved online experience to highlight our mission and forthcoming activities. Please stay tuned for the official launch. In the meantime, you can contact us at centrehellenicculture@hotmail.com or visit our current page at http://centrehellenicculture.weebly.com/

— Dr Andreas Serafim, Director

Greco-Buddhism

 Buddhism was born in India, but it was Hellenism that transformed it into a universal artistic and cultural force.

The map represents the maximum envelope of Hellenic operations in Asia. The northern and eastern boundaries reflect the permanent administrative limits of Greco-Bactria, validated by the excavations at Ai-Khanoum and trade indicators in Kashgar. The eastern and southern sectors in India differentiate between permanent administration, stopping near Mathura, and maximum military campaign limits, extending to Pataliputra in the east, and Barygaza and Surat in the south. These campaigns are fully documented in contemporary Indian texts like the Yuga Purana and Patanjali’s Mahabhasya.

Crucially, the map separates military conquest from mercantile activity. While the Indo-Greek army’s southern campaigns halted at Surat, all points further south, beginning at Simylla and extending to the deep southern colonies, reflect purely peaceful maritime trading posts. These commercial settlements are verified by Ptolemy’s Geography and corroborated by extensive Roman-Hellenistic pottery excavations at sites like Arikamedu, identified with Poduca.

The Hellenic World in 550 BC, before the rise of Alexander the Great

 

The Hellenic World in 550 BC, before the rise of Alexander the Great.

The Nine Greek Muses

 

The Goddess Athena

 The Goddess Athena.

In Greek mythology, the goddess Athena was the goddess of wisdom, the olive tree, strategy, war, and the arts.

Athena was Zeus’s favorite daughter. Her mother was Metis, Zeus’s first wife.

 Dimitrios Biskinis (1891-1947)

Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena

 

Poster by artist Gustav Klimt featuring Theseus slaying the Minotaur & Athena. Created for the Vienna Secession. Lithograph w/ gold print on paper, 1898. Image: Leopold Museum, Vienna.

Athena by Dimitrios Biskinis (Greek, c.1891–1947)