Сучасність народилася на Заході

 Є багато відповідей на питання, чому це стало можливим, але навряд чи варто говорити: жоден з них не зводиться до того, що люди, що народилися на цьому шматочку планети, були за визначенням кращими за інших.  Причини складні.  Почасти справа у вдалому географічному розташуванні: кліматичні умови сприяли першим землеробам та скотарям.  Пшениця, овес, вівці та корови прискорили перехід до осілого способу життя, накопичення матеріальних цінностей та поділу праці за принципом кастової спеціалізації.

 З іншого боку, у спробах виявити витоки західного індивідуалізму більшість учених звертають погляди на Стародавню Грецію.  Вони помічають її особливе географічне положення, що нагадувало картину в манері пуантилізму: антична цивілізація сформувалася близько тисячі великих міст-держав, що всипали узбережжя і скелясті острови, де до ладу нічого не можна було виростити.  Це змушувало людей не просто бути слухняними членами аграрних угруповань, але ставати підприємцями: рибалками, гончарями, дубильниками шкір.

 Стародавні греки були першопрохідниками, і їм регулярно доводилося стикатися з купцями з інших угруповань і навіть з віддалених континентів, які відкривали їм альтернативні картини світу.  Це стимулювало появу орієнтованих на успіх ігор, побудованих демонстрації професіоналізму і вмінні дискутувати.  У таких іграх формувався ідеальний образ всесильного індивіда, що досі характерний для західної культури.

 Люди хочуть знати: ким мені треба стати, щоб сходитися з іншими та оминати їх?

 Ті, хто народився в обстановці домінування, чесноти та покори волі кланів і родичів, мали стати такими ж людьми, грати в уготовані ним ігри і жити у світі призначених їм ілюзій.

 Але на початку Нового часу, в першу чергу на Заході, люди почали шукати зв'язків і статусу за межами родинних груп.  Нас зацікавили нові корисні ідеї чужих кланів та інших континентів.  Ми стали надавати високий статус вченим, новаторам, тим, хто здатний передбачати події, хто вміє дошукуватися правди і знаходити їй корисне застосування.

 Ці ігри успіху стали подібністю до «золотої лихоманки», яка поширилася в Західній Європі, у США, а потім у решті світу.  Вони змінили все.  Вони стали нашою дорогою з пекла.

 І вони могли ніколи не з'явитися, якби не дивне занепокоєння католицької церкви щодо кровозмішування.  Протягом більш ніж тисячі років, починаючи з 305 н.  е.., Церква внесла до свого статуту низку поправок, які унеможливили старі, зосереджені на внутрішніх інтересах родичів і розрослих сімей гри чесноти, і переконала людей грати інакше.

 Були заборонені полігамні шлюби, шлюби з кровними родичами до шостого коліна, шлюби між некровними родичами, у тому числі між дядьками та племінницями, чоловікам також заборонялося одружуватися з мачухами та падчерицями.  Це знижувало кількість договірних шлюбів і заохочувало молодят починати жити своїм будинком поза сімейами, що розрослися, а також стимулювало успадкування за заповітом і духовними грамотами замість автоматичного переходу майна клану.

 Процес розтягнувся кілька століть, проте - одержимість церковників чужими гріхами змінила гру назавжди.

 "Статус. Чому ми об'єднуємося, конкуруємо та знищуємо один одного", "Уілл Сторр"

Владимир Емельянов: У цивилизации только один путь - вавилоно-греческий

У цивилизации только один путь - вавилоно-греческий.

Как только какое-то общество начинает отпадать от этого пути или противопоставлять ему свою самобытность - оно начинает путь к деградации. 

Запад линяет, когда отходит от греческого начала в себе.

И арабская философия невозможна без греческих источников своего вдохновения.

И Россия сильна, когда она либо с византийским греческим 4 века нашей эры, либо потом с древнегреческим языком.

Начало греческой культуры - анатолийское и финикийское, а начало тех двух - шумеро-вавилонское. 

Продолжение греческой культуры в Византии тесно связано с сирийскими монастырями (т.е. все с той же шумеро-аккадской традицией).

Все остальные евразийства, тибетства, арийства, тем более китайства только отвращают от цивилизации и вводят в варварство.

Для самих своих народов они естественны, но уповать только на них равносильно деградации. Почему так? Не знаю.

Я защищаю множественность культур и одновременно желал бы приверженности этих культур заповедям единой цивилизации.

Что такое общечеловеческое? Это не западное, не восточное. Это то, что во всей современной цивилизации обозначает связь звездного неба и нравственного закона. И оно вавилоно-греческое. Как только отступают от него и надмеваются - познают худшее в себе самих, отравляются ядами самобытности, замыкаются в невежестве и жестокосердии.

Феномен и значение греческой цивилизации

"... Греческая цивилизация содержала в себе мощный импульс для дальнейшей европейской истории. Греки, не будучи склонны, в отличие от римлян, к кипучей практической деятельности, стремились совершенствоваться в области духа и мысли - именно поэтому они создали эталоны для творческой деятельности будущих поколений. Гомер первым написал литературную эпопею, обессмертившую греческий народ. Геродот, Фукидид и Полибий заложили основы исторической науки. Учения Платона и Аристотеля многим мыслителям не дают покоя до сих пор. В Греции стараниями трех великих трагиков - Эсхила, Софокла и Еврипида - родился мировой театр. Демосфен одним из первых сформировал каноны ораторского искусства.

Греки создали систему реальной демократии, отдаленное напоминание о которой можно обнаружить лишь в современном государственном устройстве Швейцарии. В области искусства поражает совершенство пластики. Фидий, Поликлет и Пракситель показали красоту человеческого тела и то, какую гармонию оно являет в сочетании с внутренним духом личности. В архитектуре происходит становление канонов архитектоники - согласованности и уравновешенности отдельных частей здания ради создания единого целого. Формируется система ордеров и архитектурных стилей, применяется принцип золотого сечения.

Расцвет греческой цивилизации пришелся на очень краткий период с VIII по III вв. до Р. Х., когда греки проявили максимальную творческую активность. Причины этого явления до сих пор представляют собой неразрешимую загадку для ученых. Греки по своей природе были очень любознательными, поэтому пытались исследовать практически все, с чем была связана их жизнь: окружающий мир, иные страны, свое государственное устройство и т. д., в связи с чем они создали общество, открытое для любых внешних воздействий, многое заимствовав у других народов, в первую очередь восточных. Восточная культура оказала сильное влияние на формирование греческой цивилизации, которая, тем не менее, осталась самобытной и оригинальной. Греки сумели переработать опыт чужих поколений, породив самостоятельное явление мировой культуры, неразрывно связанное с образом свободной личности. 

История Древней Греции отличалась предельным антропоцентризмом. Осознание неограниченной духовной свободы наложило отпечаток на религию, философию, искусство, науку, культуру и политику древних греков, не признававших какого бы то ни было внешнего контроля над своей жизнью, характерного для государственной жизни восточных обществ. В этом заключалась сила и слабость греческого общества, оказавшегося не способным к религиозному и политическому объединению. История Греции характеризовалась постоянной враждой между отдельными городами и крайней разбросанностью в религиозных воззрениях. Тем не менее, скончавшись, греческая цивилизация благодаря своей духовной сокровищнице подготовила античность к принятию христианства". 

Фрагмент книги "История Древней Греции и Древнего Рима" 
протоиерея Андрея Постернака, кандидата исторических наук, доцента кафедры всеобщей истории, декана исторического факультета ПСТГУ.