У Фрідріха Шиллера є вірш «Боги Греції», сповнений декадентським світовідчуттям про «світ богів на загибель приречений»: «Де ти, світлий світ? Повернися, воскресни,
Дні земного ласкавий розквіт!
Тільки в небувалому царстві пісні ще
Живий твій надзвичайний слід.
Вимерли сумні рівнини,
Божество не з'явиться очам;
Ах, від спекотно-життєвої картини
Тільки тінь залишилася нам».
Саме в ньому вперше зачіпається тема «розчаклування світу», але найбільш широку популярність цей феномен отримав завдяки працям німецького соціолога, філософа, історика та політичного економіста Макса Вебера, який оформив його в окрему концепцію «Entzauberung der Welt».
Під «розчаклуванням світу» став розумітися процес секуляризації та деміфологізації суспільного життя, який ознаменував поворот в історії європейської думки до раціоналізму і позитивізму в епоху Нового Часу.
Ось одним з прикладів розчаклування світу є те яблуко, яке впало на голову Ньютона.
Адже в цей момент у нього виникла ідея, що субстанція Небес і субстанція Землі - це одна й та ж сама субстанція.